№: 1
Вічна пам’ять
№: 2
Пам’ятаємо, любимо, сумуємо.
№: 3
Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.
№: 4
Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.
№: 5
Остання шана чоловіку, батьку, дідусю.
№: 6
На думці ще трохи пожити було,
Та сонце сховалось, за хмари зайшло.
№: 7
Вічна пам’ять і гіркий біль втрати,
Назавжди залишиться в наших серцях.
№: 8
Одною квіткою земля бідніша стала.
Одною зіркою багатші стали небеса.
№: 9
Спи спокійно. Пам’ять про тебе
Буде вічно жити в наших серцях.
№: 10
Той день, коли твій голос згас
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.
№: 11
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про тугу велику мою.
№: 12
Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.
№: 13
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№: 14
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№: 15
Господь покликав до себе і мене
І жоден гріх мій, знаю, не мине.
Молітеся за мене на землі –
Єдине, що потрібно ще мені.
№: 16
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми – з нами ти.
№: 17
Так сонечко світило гарно,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Пам’ять про тебе ми зберегли.
№: 18
Такого рідного святого,
Такого доброго, як ти
Такого щирого, простого
Вже нам ніколи не знайти.
№: 19
Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
№: 20
Тебе нещастя від сім’ї забрало,
То спи спокійно у могилі цій
В житті тебе любили, поважали,
А зараз серце крає горя біль.
№: 21
Сумує родина, дружина і діти
І скотиться гірка сльоза ще не раз.
Останній дарунок – цей пам’ятник й квіти
З скорботою й шаною, любий, від нас.
№: 22
Схиляють голови сумні
Дружина, діти та онуки.
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки.
№: 23
Коханий, милий, дорогий,
Життя без тебе зупинилось…
І замість сонця – дощ іде сумний,
серце не змирилось.
№: 24
Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.
№: 25
Любий татку наш,
Недовго жив ти з нами.
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.
№: 26
За ніжність, щирість і любов,
За працьовиті Ваші руки.
Низький складаємо уклін –
Дружина, діти та онуки.
№: 27
Ти був твердиня нашої хати,
Ти був у всьому голова.
Як же нам любий, тяжко забути.
Змиритись з тим, що тебе вже нема.
№: 28
Ти чесно жив, любив життя.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий з нами.
№: 29
Ти згасла, немов зранку світ зорі,
А ми лишились у смутку і журбі.
№: 30
Пам’ять про тебе – цей чорний граніт,
Дивлюсь на могилу, а серце болить,
І гірко заплачу, дрібними сльозами,
Чому тебе, рідна, немає між нами.
№: 31
Нехай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.
№: 32
Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо!
Бо Ви вказали шлях, яким у світі іти
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.
№: 33
Ніхто тебе, спасти не зміг,
Пішла з життя ти дуже рано.
Залишила смуток і печаль.
В серцях лишилась глибока рана.
№: 34
Спи синочку дорогий,
Сумно нам без тебе,
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.
№: 35
Недолюбив ти, недомріяв,
Не оцінив красу життя.
Єдиний сину, гордість і надія,
Чому назад немає вороття?
№: 36