№: 1

Вічна пам’ять

№: 2

Пам’ятаємо, любимо, сумуємо.

№: 3

Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.

№: 4

Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.

№: 5

Остання шана чоловіку, батьку, дідусю.

№: 6

На думці ще трохи пожити було,
Та сонце сховалось, за хмари зайшло.

№: 7

Вічна пам’ять і гіркий біль втрати,
Назавжди залишиться в наших серцях.

№: 8

Одною квіткою земля бідніша стала.
Одною зіркою багатші стали небеса.

№: 9

Спи спокійно. Пам’ять про тебе
Буде вічно жити в наших серцях.

№: 10

Той день, коли твій голос згас
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.

№: 11

Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про тугу велику мою.

№: 12

Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.

№: 13

Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.

№: 14

Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.

№: 15

Господь покликав до себе і мене
І жоден гріх мій, знаю, не мине.
Молітеся за мене на землі –
Єдине, що потрібно ще мені.

№: 16

Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми – з нами ти.

№: 17

Так сонечко світило гарно,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Пам’ять про тебе ми зберегли.

№: 18

Такого рідного святого,
Такого доброго, як ти
Такого щирого, простого
Вже нам ніколи не знайти.

№: 19

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

№: 20

Тебе нещастя від сім’ї забрало,
То спи спокійно у могилі цій
В житті тебе любили, поважали,
А зараз серце крає горя біль.

№: 21

Сумує родина, дружина і діти
І скотиться гірка сльоза ще не раз.
Останній дарунок – цей пам’ятник й квіти
З скорботою й шаною, любий, від нас.

№: 22

Схиляють голови сумні
Дружина, діти та онуки.
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки.

№: 23

Коханий, милий, дорогий,
Життя без тебе зупинилось…
І замість сонця – дощ іде сумний,
серце не змирилось.

№: 24

Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.

№: 25

Любий татку наш,
Недовго жив ти з нами.
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.

№: 26

За ніжність, щирість і любов,
За працьовиті Ваші руки.
Низький складаємо уклін –
Дружина, діти та онуки.

№: 27

Ти був твердиня нашої хати,
Ти був у всьому голова.
Як же нам любий, тяжко забути.
Змиритись з тим, що тебе вже нема.

№: 28

Ти чесно жив, любив життя.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий з нами.

№: 29

Ти згасла, немов зранку світ зорі,
А ми лишились у смутку і журбі.

№: 30

Пам’ять про тебе – цей чорний граніт,
Дивлюсь на могилу, а серце болить,
І гірко заплачу, дрібними сльозами,
Чому тебе, рідна, немає між нами.

№: 31

Нехай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.

№: 32

Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо!
Бо Ви вказали шлях, яким у світі іти
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.

№: 33

Ніхто тебе, спасти не зміг,
Пішла з життя ти дуже рано.
Залишила смуток і печаль.
В серцях лишилась глибока рана.

№: 34

Спи синочку дорогий,
Сумно нам без тебе,
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.

№: 35

Недолюбив ти, недомріяв,
Не оцінив красу життя.
Єдиний сину, гордість і надія,
Чому назад немає вороття?

№: 36

Ти був для нас неначе пташка,
І щебетав, як соловей.
Без тебе жити сумно й важко,
І серце плаче ніч і день.